Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12
Показано с 11 по 13 из 13

Тема: Сучасний стан сільского господарства України

  1. #11
    Senior Member
    Регистрация
    19.03.2009
    Сообщений
    5,981

    По умолчанию Сучасний стан сільского господарства України

    У лісостеповій зоні доцільно виробляти 32 млн. т корм. од. Проблема забезпечення тваринництва кормами повинна вирішуватись за рахунок оптимізації структури посівних площ, зокрема кормових культур, збільшення виробництва протеїну, створення нових сортів і гібридів кормових культур, удосконалення їх насінництва, підвищення ефективності використання меліорованих земель, інтенсифікації лучного кормовиробництва.

    У 2005 році питому вагу зернофуражних культур у загальному виробництві зерна необхідно довести до 55%, а в її структурі частку фуражного зерна - до 10, кукурудзи - 25, ячменю - 30%. Посівні площі кукурудзи на зерно слід також збільшити і впровадити технологію зберігання зерна з використанням консерванту вітчизняного виробництва. Частка зернобобових культур повинна зрости до 12 %. Пріоритетним напрямом є розширення площ посіву сої, ріпаку, люпину, кормових бобів та інших високобілкових культур. Площу кормових угідь, включаючи пасовища, треба збільшити за рахунок вилучення з ріллі силових земель.

    Велике значення у відродженні тваринницьких галузей має поліпшення племінної справи. Необхідно реформувати систему селекційно-племінної роботи в тваринництві відповідно до Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, насамперед в таких напрямах:

    удосконалення структури управління селекційно-племінною роботою та формування державної племінної інспекції;

    запровадження державної підтримки племінної справи у тваринництві і птахівництві;

    проведення селекційно-племінної роботи відповідно до програми селекції в тваринництві та птахівництві;

    поширення системи селекційно-племінної роботи на тваринництво у фермерських і особистих селянських господарствах.

    Аграрні аспекти вступу України до світової організації торгівлі

    Адаптація національного законодавства в сфері сільського господарства

    до норм та правил СОТ
    Вступ України до СОТ залежить, головним чином, від завершення двосторонніх переговорів стосовно доступу до ринку товарів та послуг та імплементації законодавчо-правових реформ для приведення режиму зовнішньої торгівлі України до повної відповідності вимогам СОТ. Члени СОТ очікують від України до моменту вступу повної відповідності режиму зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами до усіх обов'язкових угод та домовленостей CОТ, а саме: Генеральній Угоді з тарифів та торгівлі 1994 (1947) років, Угоді про сільське господарство, Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, Угоді про технічні бар'єри у торгівлі:

    Станом на вересень 2004 року серед діючих законів, які містять неузгоджені положення щодо регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією наступні:

    “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру” від 17 червня 1999 року № 758-XIV

    “Про ставки вивізного мита на живу худобу на шкіряну сировину” від 7 травня 1996 року, №180/96.

    "Про внесення змін до деяких законів України" від 21 червня 2001 № 2555-III (зміни до закону України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур” від 10 вересня 1999 року № 1033- XIV

    “Про стимулювання розвитку сільського господарства на 2001-2004 роки” від 24 квітня 2001 року №7253

    “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97

    “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року № 1877

    “Про молоко та молочну продукцію” від 24 червня 2004 р. №1870

    “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” від 24 червня 2004 року №1878.

    Згідно статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17 червня 1999 року №758-XIV виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України. Стаття XI:1 Угоди ГАТТ 1994 року “Загальне скасування кількісних обмежень” вказує на те, що “ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися щодо імпорту будь - якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для вивезення на територію будь-якої іншої сторони”. Деякими країнами СОТ вимога статті 3.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру від 17 червня 1999 року № 758-XIV щодо виробництво цукру в Україні з імпортної сировини лише за умови подальшого вивезення готової продукції розглядається як непрямий захід обмеження імпорту в Україну цукру з тростини.

    Стаття 3 “Нетарифне регулювання імпорту продукції тваринництва” Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17 липня 1997 року № 468/97 передбачала встановлення кількісних квот на ввезення продукції тваринництва в Україну. Ця стаття з 1 січня 2003 року втратила свою чинність. При вступі до СОТ Україна повинна взяти на себе зобов`язання не зберігати, не вводити і не відновлювати дії будь-яких кількісних квот, а також будь-яких кількісних обмежень, які не можуть бути обґрунтовані з точки зору законодавства СОТ. При цьому Україна повинна дотримуватися положень Статті 4.2 Угоди про сільське господарство, а саме: “Члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів, які вимагається перетворити на звичайні мита (кількісні обмеження імпорту, змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що вживаються підприємствами державної торгівлі, добровільні обмеження експорту), або вдаватися до таких заходів, окрім випадків, коли інше передбачено у Статтях 5“Положення про спеціальні захисні заходи”.

    В той же час, окремі положення Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року № 1877 знаходяться у прямій невідповідності з нормами та правилами Угод СОТ. Вони повинні бути вилучені із тексту закону. Так в статті 3.1. йдеться мова про “застосування мінімальних та максимальних закупівельних цін при експорті або імпорті” сільськогосподарської продукції. Статтею 8.6 г) цього закону Кабінету Міністрів України дозволяється “установлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту” окремої сільськогосподарської продукції, що не відповідає Статті 4.2 Угоди про сільське господарство СОТ.

    Відмовляючись від застосування кількісних квот, Україна після вступу до СОТ має право застосовувати на сільськогосподарські товари тарифні квоти. У разі застосування тарифної квоти використовуються два рівні тарифних ставок - основна (мінімальна) ставка мита для певного обсягу імпорту (квоти), і додаткова (підвищена) ставка, для обсягу який перевищує розмір квоти. У ході переговорів по вступу України до СОТ обговорюється тарифна квота на цукор-сирець.

    Країни-експортери цукру-сирцю наполягають на встановленні тарифної квоти на цукор-сирець в обсягах 260 тис. тон на рік із ставкою мита 2%. Прецедентом для цієї ситуації стало прийняття Закону України “Про ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного в 2001 році” від 29.05.01 № 2462, яким установлено обсяг ввезення в 9 Україну у 2001 році цукру-сирцю тростинного в обсязі 260 тис. тон та непогодження української сторони із запитом цих країн по зниженню митного тарифу на цукор нижче 50%. На даний час Законом України “Про Митний тариф” № 2371 діючий комбінований тариф на цукор білий та цукор-сирець встановлено в Україні на рівні - 50%, але не менше 0,3 євро за 1 кг (300 євро за 1 тону). Сьогодні застосування специфічної складової цього комбінованого мита гарантує захист внутрішнього ринку цукру білого на рівні вище 100 % у адвалерному еквіваленті, а по цукру тростинному - вище 150%. З моменту приєднання до СОТ цей тариф буде зменшено до 50%.

    Ситуація ускладнюється тим, що певні країни, наприклад, Австралія вимагають тарифну квоту з мінімальною ставкою ввізного мита до 408 тис. тон, тобто до 30 % від внутрішнього використання.

    В даному питанні дуже важливим є проведення послідовної внутрішньої політики. В 2003 році загальний обсяг квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини в Україну у 2003 році складав 560 тис. тон згідно двох прийнятих законів: “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік” та деяких інших законів” № 849-1V, яким встановлено обсяг у розмірі 200 тис. тон з ставкою мита в межах квоти 60 євро за тону, та “Про ввезення в Україну цукру - сирцю тростинного у 2003 році”, яким встановлено обсяг тарифної квоти у розмірі 360 тис. тон зі ставкою мита 1%, але не менш як 6 євро за тону. Факт прийняття цих двох законів може стати новим прецедентом по перегляду позиції України щодо обсягів тарифної квоти в бік збільшення. Також неврегульованість питання ввезення сирцю по давальницькій схемі не на користь українській позиції щодо розміру тарифної квоти.

    Проблемним залишається питання відміни діючих в України експортних мит на насіння соняшнику, молодняк худоби та шкури. Перед Україною ставиться вимога скасувати експортні мита до дати вступу до СОТ, тому що вони, на думку членів СОТ, мають дуже негативний вплив на імпорт м'яса та пов'язаних продуктів, а також взяти зобов'язання не застосувати експортні мита після вступу до СОТ. За правилами та нормами угод Світової організації торгівлі не існує конкретних заборон стосовно застосування експортних мит.

    Але для вирішення цього проблемного питання потрібно внести зміни до законів України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” № 180/96 від 7 травня 1996 та “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур” № 1033-XIV від 10 вересня 1999 року стосовно тимчасовості дії експортних мит та поступового їх скорочення.

    Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на 2001- 2004 роки” від 24 квітня 2001 року № 7253 передбачає обов'язкове використання виробниками тютюнових виробів тютюну, вирощеного і ферментованого в Україні. Ці положення не узгоджуються із Статтею IІІ.5 ГАТТ 1947 року: “жодна із сторін не повинна встановлювати чи зберігати будь-яке внутрішнє кількісне регулювання стосовно змішування, переробки або використання товарів у 10 визначених кількостях або пропорціях, яке вимагає, безпосередньо або опосередковано, щоби будь-яка визначена кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, була вітчизняного походження”. Проект закону про відміну цього положення внесено на розгляд ВРУ.

  2. #12
    Senior Member
    Регистрация
    19.03.2009
    Сообщений
    5,981

    По умолчанию Сучасний стан сільского господарства України

    Ще одне важливе та спірне питання на переговорах по приєднанню до СОТ - це особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Країни - члени СОТ вважають, що звільнення до 1 січня 2005 року для сільськогосподарських підприємств від сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока та м'яса) згідно статті 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 року № 168 та спеціальний режим справляння ПДВ сільськогосподарськими підприємствами для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті підсобні господарства населення, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, суперечать статтям ІІІ.1 та III.2 ГАТТ 1947 року. При імпорті сільськогосподарських товарів в Україну обов'язковим є сплата податку на додану вартість за ставкою 20%. Стаття ІІІ.1 та III.2 ГАТТ 1947 року вимагають надання імпортованим товарам національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання: 1) “...внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортних чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва. 2) Товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. Більш того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати внутрішні податки чи інші внутрішні збори до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.

    З іншого боку, ці спеціальні механізми справляння ПДВ можна розглядати як підтримку сільськогосподарських виробників, критерії надання якої регулюються Угодою про сільське господарство СОТ. Згідно зі статтею 6 Угоди про сільське господарство СОТ та Додатком 3 пар. 2 цієї угоди субсидії повинні включати як бюджетні витрати, так і доходи, від яких уряд або його органи відмовилися на користь сільськогосподарських товаровиробників. Через механізм акумуляції ПДВ для виплати субсидій по придбанню матеріально-технічних ресурсів для сільськогосподарського виробництва та спрямування ПДВ для виплати дотацій на молоко та м'ясо держава відмовляється від доходів у вигляді сплати ПДВ до бюджету на користь сільськогосподарських товаровиробників. При цьому ПДВ виступає джерелом фінансування за відсутності достатніх для цього прямих виплат державного бюджету. Для усунення невідповідності положенням угод СОТ при скасуванні цих двох видів спеціального режиму справляння ПДВ сільськогосподарськими підприємствами необхідно передбачити у Державному бюджеті України адекватні фінансові кошти для виплати подібних дотацій.

    Прийнятий 24 червня 2004 року Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” № 1878 встановлює спеціальний режим оподаткування, який передбачає звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати ПДВ за ставкою 10% до 1 січня 2007 року. По-перше, ця норма закону встановлює дискримінаційний режим оподаткування імпортованої сільськогосподарської продукції порівняно з продукцією вітчизняного виробництва, бо при імпорті сплачується ставка 20%, а по-друге, зберігається пільговий режим “акумуляції ПДВ” або несплати до держбюджету, але розмір субсидії, наданої через цей механізм сільськогосподарським товаровиробникам, суттєво зменшується. Нові норми оподаткування сільськогосподарських підприємств є порушенням статті III ГАТТ щодо дискримінаційного оподаткування імпортерів.

    Завершення процесу набуття Україною членства в СОТ відносно внутрішньої підтримки сільського господарства залежить від остаточного погодження рівня підтримки, узгодженого з майбутньою стратегією аграрної політики. Україна в рамках вступу до СОТ бере зобов'язання щодо верхньої межі субсидій, які справляють викривлюючий ефект на торгівлю або виробництво (програми “жовтої скриньки” за класифікацією СОТ) та обсягів їх щорічного поступового зменшення на обумовлений відсоток протягом певного періоду.

    Відповідно, від зобов'язань України, які будуть взяті при вступі до СОТ, буде залежати і процес адаптації законодавства щодо державної підтримки сільського господарства, та особливості трансформація державної підтримки сільського господарства відповідно до норм СОТ.

    Такі напрямки підтримки, як підтримка через заставні та інтервенційні ціни на сільськогосподарську продукцію, пільгові ціни або тарифи на матеріально-технічні ресурси для виробництва сільськогосподарської продукції, бюджетні дотації на молоко та м'ясо, компенсації ставок по кредитах комерційних банків відносяться до підтримки, яка включається у розрахунок рівня підтримки, що має назву Сукупний вимір підтримки (далі СВП), і є не звільненою від зобов'язань по скороченню. Тому поки відбувається переговорний процес і рівень СВП ще не зафіксований, бажано при розробці законодавчих актів з питань підтримки сільського господарства орієнтуватися на поточний переговорний процес.

    На даний момент переговорів фактична бюджетна підтримка галузі є меншою порівняно з рівнем підтримки сільського господарства СВП базового періоду, який є предметом обговорення на переговорах з приєднання України до СОТ. Незначний розмір фінансування програм “жовтої скриньки” за рахунок прямих бюджетних трансфертів в останні роки послаблює позиції України на переговорах щодо отримання права на застосування таких програм у майбутньому.

    Поділяючи та підтримуючи принципи і норми СОТ, на переговорах по приєднанню Україна вже заявила про не застосування в майбутньому експортних субсидій на сільськогосподарські товари. Експортні субсидії, які застосовуються в більшості розвинутих країн-членів СОТ, зумовлюють суттєві викривлення на світових ринках сільськогосподарської продукції. Таким чином, в майбутньому, ставши членом СОТ, Україна не зможе застосовувати ті види експортних субсидій, які визначені статтею 9 пар.1 (а-f) Угоди про сільське господарство СОТ, а саме:

    прямі субсидії (у тому числі в натуральній формі), які залежать від показників експорту, суб'єкту господарювання, виробникам певного сільськогосподарського товару, об'єднанню таких виробників, галузі виробництва;

    продаж на експорт державою або уповноваженим на це органом власних запасів сільськогосподарської продукції за ціною нижчою ніж та, що встановлюється на аналогічний товар у разі продажу його на внутрішньому ринку;

    виплати при експортуванні певної сільськогосподарської продукції, які фінансуються за підтримки держави, незалежно від того, мають місце витрати державного бюджету чи ні, у тому числі виплати, які фінансуються за рахунок надходжень від податків, зборів, що справляються із сільськогосподарської продукції, з якої виробляється експортний товар;

    субсидії на скорочення витрат, пов'язаних з експортуванням сільськогосподарської продукції (крім широкодоступних послуг із сприяння експорту та консультаційних послуг), у тому числі витрат на підвищення якості продукції, переробку, завантаження, вивантаження, міжнародні перевезення та фрахт;

    пільгові (за ставками, базою обчислення, механізмом справляння тощо) порівняно з перевезеннями на внутрішньому ринку транспортні або фрахтові тарифи для експортних поставок;

    субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до переліку товарів, що виробляються на експорт.

    Але з прийняттям в червні цього року ряду законів, а саме Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та “Про молоко та молочну продукцію”, порушуються зобов'язання про не застосування в майбутньому експортних субсидій на всі сільськогосподарські товари, яке вже було сформульовано в проекті звіту про приєднання України до СОТ та погоджено з Міністерством аграрної політики України.

    Так, стаття 16 Закону України “Про молоко та молочну продукцію” передбачає фінансування підтримки експорту молочних продуктів. В статті 16.1. Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” згадується “спеціальна бюджетна дотація при експорті” сільськогосподарської продукції.

    Стосовно гармонізації українських стандартів з міжнародними стандартам, то цей процес за останні два роки активізувався, але потрібно ще провести серйозну роботу. При цьому основні вимоги, яким повинна відповідати національна система стандартизації, щоб ця система не створювала невиправданих технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі, встановлені Угодою про технічні бар'єри у торгівлі12. Кудревич О., Геймор М. Шлях до високих надоїв // Тваринництво в Україні. - 2002. СОТ.

    Відносно особливостей запровадження фітосанітарних заходів, то стаття 3 “Гармонізація” Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заході вказує, що: “Члени СОТ можуть вводити або зберігати санітарні та фітосанітарні заходи, які призводять до більш високого рівня санітарного та фітосанітарного захисту..., ніж той, що був досягнутий за допомогою заходів, основаних на відповідних міжнародних стандартах, якщо цьому існує наукове обґрунтування...”. Обмеження імпорту та експорту дозволяється у певних обставинах для непротекціоністських цілей: підтримки здоров'я та безпеки людей, рослин та тварин; охорони навколишнього середовища; збереження національної безпеки. Фітосанітарні заходи не повинні застосовуватися як засоби довільної або невиправданої дискримінації між країнами, в яких переважають однакові умови, включаючи і їх власну територію. А головне, вони не повинні бути засобами прихованого обмеження для торгівлі.

    Таким чином, законотворчий процес у сфері сільського господарства вже сьогодні повинен враховували стан поточного переговорного процесу щодо вступу країни у Світову організацію торгівлі, а також стан багатосторонніх переговорів в рамках СОТ щодо лібералізації торгівлі сільськогосподарською продукцією і продовольством.

  3. #13
    Senior Member
    Регистрация
    19.03.2009
    Сообщений
    5,981

    По умолчанию Сучасний стан сільского господарства України

    Будь-яка непослідовність у прийнятті політичних рішень щодо захисту внутрішнього ринку та підтримки сільського господарства є гальмуючим фактором у процесі приєднання країни до цієї організації. А прийняття положень, які знаходяться у прямій невідповідності з нормами та правилами Угод СОТ, тим більше на фінальному етапі проведення переговорів по вступу України до СОТ, зменшують довіру до країни, яка намагається отримати членство та ставлять під сумнів можливість дотримання нею взятих зобов'язань при вступі до СОТ.

    Висновки
    Майбутній шлях розвинення АПК України можна роздивитись на прикладі АПК озвинутих країн. АПК розвинутих країн Заходу включає від 20 до 30% всього працездатного аселення, його кінцева продукція -- це результат взаємодії галузей усіх трьох сфер міжгалузевої кооперації. Оптимальне співвідношення вартості продукції цих сфер АПК становить 25--30%; 10--15%; 50--55%, а кількість зайнятих -- від 20 до 35%. Роль первинної виробничої ланки в сільському господарстві цих країн поступово переходить від фермерських і селянських господарств до крупних капіталістичних ферм, аграрно-промислових об'єднань та агрокорпорацій. Набуває поширення також кооперація фермерських господарств, які об'єднуються у збутові, споживчі, кредитні спілки. кооперативи для забезпечення виробничих послуг, спільного використання та ремонту техніки та ін.

    Оскільки окремим фермам і навіть сільськогосподарським коопераціям придбати всю необхідну техніку неможливо, а часто й економічно невигідно, в розвинутих країнах світу набуло поширення сервісне інженерно-економічне забезпечення з боку технічних центрів крупних машинобудівних фірм, дилерських підприємств (які є економічно або юридичне незалежними). Так, до послуг дилерських підприємств у США, Канаді, Великобританії та інших країнах вдаються від 70 до 90% фірм -- виробників сільськогосподарської продукції.

    Найрентабельнішими в діяльності таких дилерських підприємств є оренда і прокат сільськогосподарської техніки. В Німеччині, Швеції та Скандинавських країнах сервісне інженерно-технічне забезпечення ферм здійснюється через технічні центри. У Франції, Італії, Великобританії та інших країнах поширені кооперативи для спільного використання сільськогосподарської техніки. В аграрно-промисловому комплексі розвинутих країн світу практикується продаж фермерам машинобудівними фірмами техніки у кредит і постачання фермерами сільськогосподарської продукції у магазини.

    Враховуючи це, при виробленні та реалізації аграрної політики в Україні помилково робили ставку лише на створення фермерських господарств, на домінування приватної власності. Адже аграрно-промислові об'єднання (як основна форма економічних зв'язків в АПК) здійснюють спеціальний випуск продукції рослинництва і тваринництва, займаються її первинною обробкою і зберіганням, вступають у виробничу кооперацію з постачальниками промислової продукції для сільського господарства.

    Держава активно регулює діяльність АПК через механізм цін, оподаткування, кредитну політику, надання субсидій для сільського господарства, шляхом заохочення експорту сільськогосподарської продукції та ін. Слід звернути особливу увагу на зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції (в Україні через погане зберігання втрачається близько 25% всієї продукції).

    При проведенні аграрної політики урядовим структурам
    необхідно перейти від обіцянок підтримки сільського господарства до вжиття реальних заходів для відродження села, яке повинно стати основою національного відродження.

    Список використаної літератури
    1. Д. е. н., проф. Єрмаков О.Ю.

    2. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник / За ред. І. М. Петровича.

    - К.: Знання, 2001. - 405 с.

    3. Кириленко І. Г. Агропромисловий комплекс України : сучасний стан та погляд

    у майбутнє //Економіка АПК. №4, 2001

    4. Климко Г. Н., Нестерено В.П., Каніщенко В.П., Чухно А.А. та інш.

    «Основи економічної теорії політекономічний аспект» - К. «Вища школа» - «Знання» 1997

    5. КОБУТА І. В., проект ПРООН “Аграрна політика для людського розвитку”

    6. Коніщева Н., Балашова Р., Гураль В. Аналітичні підходи до оцінки ефективності

    діяльності підприємств // Економіст. - 2000. - №12. - с. 44-47.

    7. Кудревич О., Геймор М. Шлях до високих надоїв // Тваринництво в Україні.- 2002.- №9.

    8. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. -

    К.: Ніка-Центр, 2002. - 216 с.

    9. Макконел К.Р., Брю С.Л. “Економікс” -- К:. “Хагар-Демос” 1995

    10. “Основи економічної теорії” За редакцією доктора економічних наук, професора С.В.

    11. Поль Самуельсон “Економіка” -- Львів “Світ” 1993

    Мочерного. К.: ВЦ Академія 1997.

    12. Примак Т. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Вікар, 2001. - 178 с.

Страница 2 из 2 ПерваяПервая 12

Похожие темы

  1. Реферат Інтелектуальна власність і її сучасний законодавчий стан
    от Дипломы в разделе Государство и право
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 29.08.2009, 06:08
  2. Ответов: 0
    Последнее сообщение: 11.08.2009, 22:13
  3. Научная работа Виборча система України: сучасний стан і перспектива розвитку
    от Заказать диплом в разделе Государство и право
    Ответов: 6
    Последнее сообщение: 24.07.2009, 07:30
  4. Реферат Історико-культурна спадщина І.Мазепи. Історія та сучасний стан
    от Дипломы в разделе История и исторические личности
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 12.07.2009, 09:38
  5. Курсовая работа Сучасний стан розвитку готельних послуг в м. Києві (на приклади Готелю "Дніпро")
    от Курсовые работы в разделе Экономика и экономическая теория
    Ответов: 2
    Последнее сообщение: 15.04.2009, 19:02

Метки этой темы

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Рейтинг@Mail.ru Рейтинг образовательных сайтов Яндекс.Метрика